У радянські ще часи на зміну типовим многоэтажкам прийшли будинку з поліпшеним плануванням квартир. По суті, це були ті ж панельні й цегельні висотки, тільки без суміжних кімнат у квартирах, з більшими по площі кухнями й прихожими. Зовсім інша справа - будинку поліпшеного типу, які будують зараз у Нижньому Новгороді. Панельне домобудівництво в нашім місті наказало довго жити.
Причини цього прості занадто вуж низькі споживчі якості цього житла привели до падіння попиту на нього. Правда, що прийшла в наш регіон московська будівельна корпорація СУ-155 через свою дочку Нижегородкапстрой планує реанімувати великопанельне домобудівництво, однак це відбудеться не завтра, оскільки інвестиції в створення сучасного заводу по випуску всіх необхідних комплектуючих потрібні досить значні, а виготовлення й монтаж технологічного оснащення протяжний у часі процес. Майбутнє покаже, наскільки якісним і відповідно до затребуваних на ринку стане панельне житло.
Зараз же, за словами менеджера агентства нерухомості Чекни Антона Кузнєцова, житло поліпшеного типу це монолітні або цегельні будинки, що не володіють повною мірою ознаками елітного житла. Нагадаємо ці ознаки: мала поверховість, престижне місце розташування (як правило, у центрі Нижегородського району), соціальна однорідність проживаючих у будинку, підземна автостоянка з кількістю машиномест, у два рази перевищуючу кількість квартир, охоронювана прибудинкова територія, відсутність приміщень комерційного призначення (до таким не ставляться сауни, тренажерні зали, призначені винятково для мешканців елітного будинку). Під це визначення попадає близько 90 % житла, що будується зараз у нашім місті. Житло поліпшеного типу будується у всіх районах Нижнього Новгорода від робочих окраїн до історичного центра. Наприклад, монолітні висотки можна зустріти як на Автозаводі (житлові комплекси Молодіжний , Південно-Західний ), так і в Нижегородських, Радянському районах ( Ведмежа долина , Європейський , Нагорний , Гарні хоромы , Столичний ).
Те ж саме можна сказати й про цегельні будинки. Зовнішні стіни будинків цього типу найчастіше роблять із силікатної цегли, рідше з пінобетонних блоків або блоків з ніздрюватого бетону. Як утеплювач зовнішніх стін в основному використаються мінераловатні плити, хоча зустрічаються й інші варіанти утеплення (пенополистирол, пінопласт).
Кольорова силікатна цегла матеріал № 1 для обробки фасадів будинків даного типу. Зрідка застосовуються фасадні системи Сэнарджи й Stomix THERM. Якщо в елітних будинках вікна обов'язково повинні бути дерев'яними, причому з коштовних порід дерева, то для житла поліпшеного типу в основному характерні пластикові вікна, найчастіше з потрійним остеклением (хоча іноді зустрічається й подвійне). Покрівля в таких будинків плоска, з рулонних або наплавляемых матеріалів. Виключення становить споруджувана в провулку Светлогорском девятиэтажка: у неї покрівля двосхила, з металлочерепицы.
У всіх будинках поліпшеного типу є стандартний набір інженерних комунікацій і устроїв: ліфт, сміттєпровід, радіоточка, колективна телеантена, можливість підключення телефону. У дев'яти- і десятиэтажках установлюються газові плити, у більше високих будинках відповідно до вимог будівельних норм і правил електричні. Опалення будинків поліпшеного типу центральне (індивідуальний теплопункт привілей елітного житла). Висота стель від 2,5 до 2,7 метри.
Перші й цокольні поверхи віддаються під магазини, кафе, офіси різних фірм. Соціально-побутова інфраструктура, призначена тільки для жителів будинку, відсутній. Підземна автостоянка зустрічається рідко, причому кількість парковочных місць завжди менше кількості квартир.
Територія перед будинком благоустроюється, але не охороняється. Ще одна характерна риса будинків поліпшеного типу перевага одне- і двухкомнатных квартир. Трешки в таких будинках теж є, але в меншій кількості, а от четырехкомнатные зустрічаються рідко.
Пояснюється це тим, що покупці житла даного типу люди хоч і не бедные, але все-таки й не богатые. Це так званий середній клас, що поліпшує свої житлові умови, продаючи своє старе житло й вдаючись до допомоги іпотечних банків. Тому в них не вистачає коштів для покупки дуже дорогих четырехкомнатных квартир. Та й чимала вартість комунального обслуговування таких хором обмежує апетити середнього класу.
Продаючи житло поліпшеного типу, забудовники не провадять який би те не було відбір покупців, тому про соціальну однорідність жителів таких будинків говорити не доводиться. Зрозуміло, що малозабезпечені громадяни навряд чи тут оселяться (якщо тільки місцеві влади не куплять їм квартиру в рамках розселення старого житлового фонду). Однак і серед забезпечених громадян є представники різних соціальних верств: міліціонери й бандити, чиновники середньої ланки й бізнесмени. Таке сусідство не дозволяє говорити про соціальний і психологічний комфорт жителів будинків поліпшеного типу.
Ціни на житло даного типу, за словами Антона Кузнєцова, варіюються від 40 тис. рублів за квадратний метр у зарічній частині Нижнього Новгорода до 50 тис.