На вулиці Дмитра Ульянова планують побудувати житловий комплекс у формі піраміди. Це буде гідний експонат у галереї московських новобудов, поряд зі схожим на яйце Фаберже будинком по вулиці Машкова, башточками з кубиків (жилою комплекс у Коробейниковом провулку) і іншими вітрилами й коронами. У столиці з'являється усе більше неповторних будинків.
Але скільки б їх не будувалося, їх будуть називати нетиповими й відносити до визначних пам'яток. Імідж всі? Незвичайні будинки будуються й реалізуються за законами реклами: продається не товар, а його імідж, що повинен бути привлекательнее, чим у конкурентів. Зрозуміло, що дозволити собі вибирати впакування для своєї квартири може тільки еліта.
Гарний, неповторний будинок уважається заставою благополуччя його власника, говорить професор МАРХИ, завідувач кафедрою архітектури житлових будинків Андрій Некрасов. Так було й на початку п'ятидесятих років, коли в нових сталінських висотках прагнули оселитися політики, актори, знамениті льотчики. Власна квартира в незвичайному будинку претензія на високий статус, як унікальний автомобіль або іменні діаманти.
Причому статус не тільки жителів, але й забудовників: будинку запам'ятовуються, компанія формує свій власний імідж. Гра не за правилами Однак будівельні корпорації не відповідають однозначно на питання, чи коштує гра свіч. Удома тому й нетипові, що для їхнього будівництва не прописані норми й правила.
Кожний індивідуальний проект розглядається в московському уряді окремо, що вимагає часу й турбот. Крім того, проектування незвичайних будинків це вічний конфлікт між архітектором і забудовником, розповідає піар-менеджер компанії Дон-лад Катерина Куканова. Перший хоче самовиразитися, а другий прагне заощадити. По даним прес-служби компанії, на розробку індивідуальних проектів іде порядку 5% від собівартості будівництва, а якщо запрошується відомий архітектор ще більше.
Комплектуючі для незвичайних споруджень робляться на звичайних заводах, тому, щоб побудувати оригінальний на вид будинок, потрібно як мінімум переоснастити деталі й форми. А ще розробити енергозберігаючі технології. Або попросити допомоги в європейських фахівців у цій області, тому що в Росії таких не вистачає. Так, за словами генерального директора ЦНИИЭП житла Станіслава Миколаєва, ще два роки тому в Московському державному будівельному університеті не було навіть аеродинамічної труби, щоб студенти-інженери могли зрозуміти закони розрахунку висотних будинків і проблеми їхнього будівництва.
Але ж багато нетипових будинків у Москві саме висотки! Вічне виключення Очевидно, що вдома незвичайного виду не стануть звичайним явищем для Москви, хоча б у чинність своєї дорожнечі як для продавців, так і для покупців. Прошарок людей, схильних звертати увагу на впакування , незначна. Для масових клієнтів важлива в першу чергу не архітектура будинку, а безпека, внутрішня інфраструктура й прибудинкова територія , говорить Ирина Егорова, директор по маркетингу агентства елітної нерухомості Hermitage-Realty.
Риелторы приводять багато прикладів того, як гарні й зручно розташовані, але дорогі й сумнівні усередині будинку продаються по кілька років. Світовий досвід Однак на питання можна подивитися під іншим кутом з погляду архітектурної цінності. Адже цілком можливо, що деякі унікальні новобудови Москви встануть в один ряд зі знаменитими будинками миру, короткий огляд яких ми пропонуємо вашій увазі. Будинок Шредер в Утрехті. Житловий будинок якоїсь Трюсс Шредер, удови голландського адвоката.
Архітектор Геррит Ритвельд. Будинок побудований в 1924 році, в 2000 році включений у список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Являє собою щось середнє між простим дитячим конструктором і складним надсучасним розумним будинком : всі меблі там трансформер (складаються й розкладається), двері кімнат відкриваються за допомогою механічних важелів і кнопок. Зараз це дім-музей.
Будинок-губна помада в Нью-Йорку (Lipstick Building). Офісний будинок. Як воно виглядає зрозуміло з назви. Побудовано в 1986 році архітекторами Джоном Бурджи й Пилипом Джонсоном. Будинок Яна Сонки в Блантайре. Житловий будинок голландського архітектора в Блантайре економічній столиці Малаві (Африка).
Побудований в 2006 році. Він виглядає як футбольний м'яч (автор ідеї, зрозуміло, хазяїн). Усередині будинок самий звичайний, а от з вертольота смотрится зрелищно.
Музей Гуггенхайма в Нью-Йорку. Музей живопису, має саму більшу у світі колекцію картин Кандинского. Виділяється серед нью-йоркських хмарочосів формою спирали (або переверненої раковини равлика). Побудований в 1959 році.
Архітектор Фрэнк Ллойд Райт. Будинок у формі крашанки Фаберже в Москві. Будівництво цього житлового комплексу закінчилося в 2002 році.
Архітектори: Сергій Ткаченко, Сергій Ануфриев, Володимир Бєльський, Світлана Белянина, Ілля Вознесенськ, Олег Дубровский, Олексій Кононенко, Михайло Лейкин, Галина Николашина, Віра Чулкова. Будинок являє собою чотириповерхові апартаменты з ліфтом.