Внесений аванс часом виявляється не тільки страховкою, але й неприємною пасткою для покупця. Саме в таку ситуацію часто попадають люди на «» ринку, щознижується, що ми спостерігаємо сьогодні в Москві.
Практика внесення авансів або задатків за обрану квартиру як підтвердження серйозності намірів покупця з'явилася на ринку не вчора. Однак на стагнирующем, а особливо на ринку, що йде вниз, ця практика фактично заганяє покупця в пастку. Уявимо собі просту ситуацію: покупець квартири, вибравши підходящий варіант, вніс належний задаток.
Угоду з ряду причин (продавцеві треба виписатися або підібрати собі альтернативу так чи мало причин у нашій неспішній державі!) відклали на місяць. Але якщо місяць назад квартира продавалася по нормальній середній ціні, те зараз її ціна виявляється завищеної на 5 6%, тому що за місяць аналогічні квадратні метри подешевіли на 5000 7000 у.е. чи Захоче продавець уступати й знижувати ціну? Навіть якщо при цьому весь місяць він неї рекламував по 2 рази в тиждень і в принципі був уже готовий на ціну нижче названої. Навряд чи.
Тому що хто ж у нас у здоровому розумі й твердій пам'яті, усвідомлюючи свою перевагу, відмовиться від грошей? А перевагу в наявності нагадаємо, що якщо угода зірветься з вини покупця, то він свій задаток, швидше за все, уже не поверне. До речі, для того щоб зберегти перевагу в цій непростій грі, має сенс знати таку юридичну тонкість, як різниця між поняттями задатку й авансу. У відповідності зі статтею 380 Цивільного кодексу РФ під задатком варто розуміти грошову суму, видавану однієї з договірних сторін у рахунок належних з її за договором платежів іншій стороні на доказ укладання договору й забезпечення його виконання.
У випадку припинення зобов'язання до початку його виконання за згодою сторін або внаслідок неможливості виконання (стаття 416) задаток повинен бути повернутий. Якщо за невиконання договору відповідальна сторона, що дала задаток, він залишається в іншої сторони. Якщо за невиконання договору відповідальна сторона, що одержала задаток, вона зобов'язана сплатити іншій стороні подвійну суму задатку.
При укладанні договору авансу наслідку нездійснення угоди будуть іншими. Відповідно до діючої ГК сторона, що внесла аванс (покупець), вправі вимагати повернення всієї суми авансу навіть у тому випадку, якщо вона в однобічному порядку відмовилася від виконання договору (покупки). Продавець у випадку відмови від виконання договору повертає покупцеві повну суму авансу (на відміну від договору задатку, де сума вертається в подвійному розмірі). Зважаючи на те, що обоє договору мають приблизно однакову суть і відповідають завданням продавця й покупця, щоб не виявитися в невиграшній ситуації, покупцям має сенс укладати договір авансу, а не задатку.
Тоді, якщо ціна перестане їх улаштовувати, вони зможуть відмовитися від здійснення угоди без фінансових втрат. Що ж можна зробити, якщо все-таки був укладений споконвічно договір задатку й продавець коштує на своїй ціні? По-перше, необхідно прорахувати ризики. На яку суму впала в ціні квартира? А яку суму втратите ви як задаток? Якщо квартира реально подешевіла на 5000 9000 у.е.
і у вас їсти можливість купити таку ж, але дешевше, а задаток при цьому становить 1000 3000 у.е. , те сумніватися нерозумно. Ви однаково виграєте більше, ніж втратите.
Якщо ж альтернативного варіанта у вас ні, то розставатися із задатком заради принципу нерозумно. Вам же потрібна не середня ціна по районі, а цілком реальна квартира. Чого вуж точно не варто робити в подібній ситуації це намагатися лобіювати ситуацію через банк (для тих, хто купує житло в кредит). Справа в тому, що навіть якщо банк визнає квартиру невідповідної й відмовить у кредиті, що саме не відбувся покупець буде винний у зриві угоди й задаток назад знов-таки не одержить. Словом, єдино правильне рішення не грати із плаваючим ринком без надійного консультанта і юриста, готових допомогти вам прийняти обґрунтоване рішення.