Транспортна карта Москви - портрет системи повідомлень всієї Росії в мініатюрі. Система влаштована так, що добратися з однієї крапки на периферії до інший, минаючи центр, практично неможливо. Громадяни змушені їхати із пригорода в пригород через центр мегаполіса.
Столична мерія повідомила про збільшення в три рази - до 30 млрд руб. - інвестицій з міського бюджету в розвиток столичного метрополітену й створенні другого пересадного контуру. Але ситуація вимагає більшого. Існує гостра потреба у швидкому, що не залежить від вуличних пробок пересуванні як між міськими районами, так і між великими пригородами. Але навіть існуючі можливості (окружна залізниця в Москві; можливість повідомлення по маршруті Подольск Мытищи або Реутов Зеленоград) не використаються, а електрички між білоруським і курським або білоруським і савеловским напрямками ходять рідко.
Підходів до цієї проблеми безліч досвід Парижа, Лондона, Берліна говорить про те, що вона розв'язувана. Москва й околиці наочний приклад того, що трапляється з надмірно централізованим містом: багатогодинні пробки на дорогах і позамежні навантаження на метро. Столичною підземкою щодня користується 9 млн пасажирів при нормальній пропускній здатності 6-6,5 млн.
За даними начальника Московського метрополітену Дмитра Гаева, чотири з 11 ліній працюють у годину пік з перевантаженням 20-30%, Краснопресненська із дворазової, багато хто інших на межі можливостей. Кілометр шляхів обходиться в $45-50 млн залежно від глибини тунелю. Коштів мерії повинне вистачити на продовження діючих ліній московського метро, розширення пересадних вузлів.
Нарешті, за словами Гаева, в 2007 р. почнеться зведення другого пересадного контуру. Його перша черга довжиною 12 км з'єднає три із чотирьох найбільш напружених ліній Краснопресненську, Замоскворецкую й Серпуховско-Тимирязевскую зі станцією Діловий центр , розвантаживши переповнені кільцеву лінію й центральні вузли. Але цього мало. Якщо довжина підземки виросте з нинішніх 280 км до 315-320 км до 2015 р. , при збереженні нинішньої чисельності населення на один кілометр метропути щодня буде доводитися 28 000 жителів.
Для порівняння, у Парижі зараз на один кілометр метро доводиться 10 500 жителів, у Лондоні 18 000, у Нью-Йорку 21 500. Необхідно створити транспортну систему, що об'єднає діючі приміські лінії залізниць, метро й наземного транспорту й дозволить будувати лінії швидкісного трамвая. У деяких великих російських містах, у тому числі й у Москві, їсти можливість створити аналог французьких RER, які зручно з'єднують пригороди мегаполісів і великих міст, а усередині них доповнюють метро.
Як комерційні підприємства такі компанії не завжди прибуткові або довго окупаються. Зокрема, паризька компанія RATP, що витратилася на будівництво нової лінії швидкісного трамвая й продовження двох ліній метро, завершила рік зі збитком 218 млн євро.